Тепле море, порожні пляжі і 20€ за ніч — це не жарт, це Албанія. Це як Греція, тільки дешевше. Самостіна подорож: коротко та змістовно про маршрут, ціни, лайфхаки і взагалі про цю чудову країну.
Албанія — це та сама країна, про яку ти ще кілька років тому чув лише краєм вуха. А тепер вона раптом опинилась у списку найперспективніших напрямків на відпочинок. І дарма, що колись тут будували бункери замість готелів — зараз країна активно надолужує втрачене й пропонує море, гори, гостинність і ціни, які не зводять із розуму.
Де вона? Між Чорногорією, Грецією, Італією (через Адріатику) та Північною Македонією. Поєднання Балканського колориту, середземноморського клімату й духу пригод. Місцями тут ще трохи хаотично, але це частина чарівності.
☀️ Коли краще їхати
З погодою в Албанії — усе, як ми любимо: літо довге, море тепле, дощів майже немає. Але є нюанси.
- На узбережжі купальний сезон триває з травня по жовтень. У вересні вже менше туристів, але море ще тепле.
- У горах краще бувати з кінця травня до серпня, далі починаються дощі та мокрі пригоди.
- Температура:
— травень: 22–26 °C
— літо: до 34 °C
— вересень: комфортні 25 °C
— жовтень: прохолодніше, але ще можна погрітися
Моя порада: якщо хочеш поєднати пляжний релакс із прогулянками в горах — бери відпустку на червень або початок вересня, хоча навіть у жовтні тут гарно.
🌊 Узбережжя Албанії: яке море смачніше — Адріатичне чи Іонічне?
В Албанії одразу два моря — і, як сказав нам місцевий дідусь із виноградом на базарі: «Обидва гарні, але одне трохи краще».
Адріатичне узбережжя — це м’який захід в море, піщані пляжі, лагідний бриз і нормальна інфраструктура. Тут курорти такі як Шенджин, Дуррес, Голем і Вльора — з широкими пляжами й готелями на будь-який смак. Підходить для родин, тих, хто любить комфорт і щоб “все поруч”.
Іонічне море — тут вже серйозніше. Скелі, бірюза, бухти як у рекламі Bounty, дороги-змійки над прірвою — словом, кіно. Курорти типу Хімара, Дермі, Саранда чи Ксаміль — це вже Instagram-ready. Тут не просто купаєшся, а відчуваєш себе героєм тревел-блогу (навіть якщо ти бухгалтер у відпустці).
Особливо Ксаміль — білі пляжі, прозора вода, все як у Греції, тільки дешевше і по-албанськи щиро.
Туристична порада:
Якщо хочеться рівного заходу в воду, дитячого пляжу і супермаркету під боком — їдьте на Адріатику. Якщо хочеться вау-ефекту, дикої краси та вечірнього вина з видом на Корфу — вперед на Іоніку.
🏞 Гори, озера і ще трохи дикої природи
Албанія — не лише про море. Ще тут є гори, що пахнуть чебрецем, перевали з краєвидами «як у фільмах» і озера, де можна пити каву поруч із пеліканами.
- Парк Ллогара — чарівне місце, де можна проїхатися серпантином на машині, зробити 40 зупинок для фото і купити мед з шишками у бабусі.
- Озеро Шкодер (Скадарське) — найбільше на Балканах. Тут рибалять, плавають на човнах і шукають тиху гавань від туристичної метушні.
- Охридське озеро — межа з Північною Македонією. Вода чиста, як сльоза. Курорти Лін, Поградец, Дрилон — ідеальні для тих, хто втомився від солі й піску.
- Преспа — озеро для інтровертів. Мало людей, багато птахів і справжня форель-ендемік. Якщо ви фанат фауни — вам сюди.
Гірська порада:
Не забувай кросівки. Так, навіть якщо тобі «тільки на пляж». Бо як тільки побачиш перший альпійський краєвид, ноги самі підуть у похід.
🏛 Старовинні міста Албанії: камінь, колорит і ЮНЕСКО
Якщо море й гори вже є, час додати трохи історії. І тут Албанія теж має що показати. Щоправда, не в пафосному стилі «велична імперія», а в затишному форматі: кам’яні вулички, гірські краєвиди, тиша та осли.
- Гірокастра — місто-музей, внесене до списку ЮНЕСКО. Справжнє середньовіччя: будинки, схожі на фортеці, круті підйоми, дах із каменю. Ідеально для фото — і для колінних суглобів, щоб пам’ятали, що вам вже не 20.
- Берат — ще одне місто ЮНЕСКО, відоме як «місто тисячі вікон». Схоже, хтось там дуже любив світло. Тут білі будиночки на пагорбі, старовинні церкви, мечеті та неймовірна панорама з фортеці. Атмосфера — на рівні.
- Шкодер — місто з озером, фортецею та велосипедом на кожному кроці. Зручно для легкого дня без пляжного піску в сандалях.
- Тирана — столиця. Не всім заходить, але якщо любите міський хаос з албанським акцентом — заїдьте. Є гарні кав’ярні, кольорові будинки й броньований бункер, перетворений на музей.
🛌 Де жити: житло на будь-який смак і гаманець
З житлом в Албанії все просто: Дивись в Booking.com та бронюй те, що подобається — і не забувай подивитися на відгуки. Варіантів багато, і ціни — справжній бальзам на серце тих, хто бачив готелі в Хорватії чи Греції.
- 5-зіркові готелі — від 70 до 190 € за двомісний номер з сніданком. Тут є басейни, халати, і той самий вайфай, що ловить навіть у ванній.
- 4 зірки — у сезон 40–100 €, часто з дуже пристойним рівнем сервісу.
- Апартаменти та гостьові будинки — 20–40 € за ніч. Іноді настільки гарні, що не хочеться йти на пляж.
- Бюджетне житло — за 15–20 € можна знайти чистий номер з кондиціонером і парковкою.
- All inclusive — є, але не Туреччина. Найчастіше в Ксамілі та Дурресі. 60–200 € за добу, залежно від рівня.
- Хостели — є, але не скрізь. Ціни: 10–14 €, у Тирані та Саранде.
- Кемпінги — майже не розвинуті, але ті, хто любить дикі пейзажі й романтику під зорями, іноді ночують просто на березі. З поліцією можна поговорити — але краще ні.
Житлова порада: бронюй завчасно, якщо плануєш у серпні. Це «святий місяць» для відпочинку у всіх італійців — вони їдуть в Албанію, як ми колись у Бердянськ.
🚍 Як пересуватись по країні: автобус, авто чи осел?
По Албанії можна їздити різними способами. Головне — не очікувати чітких розкладів і стерильних автовокзалів. Тут усе трохи по-балканськи, але душевно.
- Автобуси та маршрутки — найдешевше і найпоширеніше. Квитки купують у водія. Розклади? У гуглі їх нема, зате є у продавчині з овочами біля зупинки.
- Таксі — жовті «мерседеси з історією». 1 €/км, краще домовлятись до поїздки. Водії часто знають і англійську, і італійську, і все про життя.
- Потяги — для романтиків. Швидкість — черепаха на пенсії. Квитки по 0,5–1 €, але частіше обирають для фотозвітів, ніж для справжніх поїздок.
- Оренда авто — найкращий варіант для активних туристів. Дороги вже нормальні (в більшості), серпантини — як у кіно – з чудовими краєвидами. Але в горах бензозаправок може не бути кілометрів 100, так що не ризикуй їхати на нулі. В мене неодноразово перевірений варіант на Балканах – Локалрент-Албанія, кращого і не треба, це ідеальний варіант за ціною, якістю авто, сервісом.
- Пароми — до Італії (Бриндизі, Бари, Анкона) та до Корфу (Греція). Також є водний транспорт по Охридському озеру.
Транспортна порада:
Хочеш пригод — їдь автобусом. Хочеш комфорт та більше свободи в пересуванні — бери авто. Хочеш пожити як місцевий — поєднуй усе і насолоджуйся.
💶 Гроші в Албанії: кеш рулить, термінал — не завжди
Албанська валюта називається лек. Так, звучить ніби це жаргонне слово для грошей ще з 90-х, але це офіційна грошова одиниця (ALL). Один Євро — це приблизно 100–110 леків, але курс скаче як підліток на фестивалі.
Що потрібно знати:
- Євро беруть майже всюди, але здачу дають у леках — не забувай калькулятор.
- Обмінювати краще у банках або обмінниках. Там хоч і паспорт попросять, зате без “магії з курсом”.
- Банкомати є, але здирають від 3 до 7% за операцію. Користуйся ними тільки в крайньому випадку.
- Місцеві «міняли» — це лотерея. Або виграш, або “де мої 50 євро, пане?”
Головна порада:
Бери з собою готівку — бажано 70% від запланованого бюджету. Карта тобі ще знадобиться — але в Тирані, не в гірському селі з вівцями та Wi-Fi “мамин телефон”.
🏥 Медицина в Албанії: не страшно, але з полісом спокійніше
Скажімо так: якщо ви очікуєте рівень німецької клініки — забудьте. Якщо вважаєте, що «якось обійдеться» — теж забудьте.
Що реально:
- В готелі можуть викликати лікаря, але чекати доведеться довше, ніж доставку піци.
- Хороших лікарів мало, і не факт, що той, хто приїде — саме стоматолог, коли болить зуб.
- Тому: оформлюй страховку з адекватним асистансом — це не просто “папірець”, а ключ до нормального лікування.
Номери служб порятунку (в разі чого):
- Швидка допомога: 127
- Поліція: 129
- Пожежники: 128
- Єдиний номер: 112
💡 Лайфхаки для туристів — або як не потрапити в халепу
🔹 Не чекай ідеалу. Албанія — це не polished-Європа. Але в цьому її шарм. Тут щиро, автентично й іноді хаотично.
🔹 Дикі кемпінги краще оминути. Так, романтика, зорі, море… а потім поліція, штраф і розмова на жестах. Не те, що хочеться у відпустці.
🔹 Заправляйся завчасно. Особливо в горах. Якщо бачиш заправку — заїжджай. Потім дякуватимеш собі (і мені).
🔹 Запитуй у місцевих. Куди їхати, де поїсти, коли автобус — місцеві знають усе. І завжди раді допомогти, навіть якщо говорять лише албанською — міміка творить дива.
🔹 Тирана — не must see, але якщо лишається день — зупинись. Випий кави, подивись на кольорові будинки й відчуй урбан-балканський вайб.
🔹 Албанія — безпечна країна. Тут рідко бувають неприємності. Найгірше, що з тобою може статися — це переплатити на заправці або зламати дієту через їхню пахлаву.
🧳 І наостанок — короткий висновок
Албанія — це не ідеально вилизана Хорватія і не туристична машина, як Туреччина. Це країна контрастів, де вранці ти в купальнику на білому пляжі, а ввечері — в кросівках у горах, запиваєш домашній сир місцевим вином і кажеш собі: “Це було гарне рішення”.
Хочеш природу — вона тут. Хочеш бюджетно — легко. Хочеш не як у всіх — тим більше Албанія саме для тебе.
